Створення 2.5D-анімацій методами Spine

Про що доповідь

Антон Колодов показує, як у Spine зробити псевдо-3D сцену з однієї статичної картинки, не розрізаючи її на шари і не вдаючись до паралакса. Він пояснює, чому 2.5D буває доцільнішим за повноцінне 3D: обмеження рушія, вага гри, швидкість завантаження, стиль, вартість. Ідея в тому, щоб використати інструмент не за прямим призначенням: path-обмеження (path constraints) задають лінії перспективи з точками сходу, картинку перетворюють на меш, прив'язують до кісток і налаштовують ваги. Рухаючи «камеру», отримуємо правдоподібну зміну перспективи, а файл важить як один PNG. У відповідях на запитання спікер розповідає про практику студії: додаткові ефекти зазвичай додають програмно чи окремими шарами, а проблем із мешами в браузерах майже немає. Корисно 2D-аніматорам, технічним художникам і всім, хто працює з обмеженнями платформи.