Шлях самурая, або Бусідо 3D-художника

Про що доповідь

Вадим Попенко розповідає про стан 3D-графіки у виробництві очима тих, хто безпосередньо робить арт: від «піонерів», що стали арт-директорами, до джуніорів. Він показує, як технології (зокрема PBR-текстурінг) постійно ламають робочі пайплайни, а студії не встигають адаптуватися. Типові проблеми джуніорів: невміння мислити як моделер, слабка симетрія, скульптинг без розуміння пропорцій та анатомії, помилки в розкладці UV, а в PBR — бездумне використання генераторів і смарт-матеріалів без референсів. Окремо згадує сеньорів, які застоялися й потребують мотивації, та проблеми комунікації в команді. Спікер закликає менеджерів брати стажистів, бо вони швидко ростуть, і ставитися до якості відповідально. Корисно 3D-художникам, лідам та арт-директорам.