Майбутнє 3D з абсолютним позиціонуванням

Про що доповідь

Олег Дрижак розповідає, чому для віртуальної реальності, 3D-анімації та мокапу бракує абсолютного позиціонування. Інерціальні костюми дають дрейф, потребують перекалібрування й ручного чищення даних, а аватар може «провалюватися» крізь підлогу. Оптичні системи точні, але дорогі, потребують павільйонів і страждають від перекриття камер. Команда спікера створює електромагнітне поле з власним протоколом і алгоритмами обробки сигналів: затримка до 5 мс, міліметрова точність, одна базова станція покриває близько 200 кв. м, проходить крізь стіни й підтримує необмежену кількість пристроїв. Він наводить сфери застосування: віртуальний продакшн, VR-арени, промисловість, навчання, колаборація, шоу. У відповідях на запитання пояснює, як у костюмі поєднано датчики й фільтрують шум та завади. Корисно аніматорам, VR-розробникам і тим, хто обирає трекінг-обладнання.